Моренець Микола Анатолійович 

НВК «Голованівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів ім.Т.Г.Шевченка – гімназія»

Методична проблема, над якою працюю:

"Підвищення творчої активності учнів на уроці засобами проблемного навчання"

 

Технологічна схема проблемного навчання  

                                                                                                                                                                                 1. Основні типи проблемних ситуацій.

            В навчанні географії можна виділити найбільш характерні три типи створення проблемних ситуацій. Насамперед проблемна ситуація створюються, коли в учнів не вистачає знань для вирішення поставленого перед ними завдання або умова завдання містить неповну інформацію.

            Нестача знань та навчальної інформації  обумовлює в учнів потребу в нових знаннях і інтересі до них, це веде учня на шлях здобування недостаючи знань[7](Додаток А).                               Наприклад при вивченні теми: "Природні зони Північної Америки" в сьомому класі, учні з раніше вивченого матеріалу знають, що природні зони розміщаються на Землі в широтному напрямі, відповідно кліматичним поясам. Між тим по карті учні бачать, на однакових широтах різні природні зони. Відповідно виникає протиріччя між наявними знаннями учнів і новими для них фактами. Отже, наявна проблемна ситуація. Проблемна ситуація виникає і тоді, коли учням приходиться вибирати із тих знань, які вони мають та тих, які потрібні їм для вирішення поставленого перед ними завдання[21].

            Ось приклад створення такої ситуації. Перед учнями ставиться проблемне завдання — пояснити причини розширення зони тундри на півночі Євразії в напрямі на схід. Необхідні знання для вирішення завдання в учнів є (взаємозалежність елементів природи, зокрема залежність розташування природних зон від кліматичних поясів), є у них і потрібні вміння (співставлення різних тематичних карт). їм необхідно вибрати елементи, між якими вони будуть шукати зв'язок (клімат і рельєф — природні зони), і карти для накладання (фізична, кліматична, природних зон). Створена проблемна ситуація активізує учнів, заставляє їх самостійно шукати відповідь на поставлене запитання.

            Третій тип виникнення проблемної ситуації — коли учні зустрічаються з новими умовами застосування знань[18]. Ось, наприклад, як це може статися при вивченні висотної поясності в курсі сьомого класу. Учням відомі причини зміни клімату у горах з висотою і обумовлена ним висотна поясність. Це явище вони простежили в Альпах. Тепер перед ними ставиться завдання визначити висотні пояси в інших горах, наприклад в Аппенінах. Судячи по карті, Аппеніни знаходяться у субтропіках. На цих горах на відміну від Альп немає зони лісів і вікових снігів.

              Створена проблемна ситуація для учнів: вони повинні пояснити причини іншої, ніж у Альпах, висотної поясності в інших горах. Четвертий тип створення проблемних ситуацій виникає тоді, коли є суперечності між практично досягнутим результатом виконання учбового завдання і відсутністю знань в учнів, для теоретичного обґрунтовування[12]. Проблемні ситуації можна також створити за допомогою різних засобів унаочнення (кінофрагментів, географічних картин), демонструванням дослідів. Так, під час вивчення теми: "Вулкани. Гарячі джерела." Можна продемонструвати уривок з кінофільму "Вулкани". Учні вражені грандіозністю показаного природного явища і бажають дізнатися про причини, що зумовлюють його. У них є певні знання про вулкани, але повного уявлення про явище уривок з кінофільму не дав, власні ж знання недостатні Отже, створилася проблемна ситуація. Шляхи виконання завдання учні визначають самі. Вони висловлюють припущення, вибирають робочу гіпотезу і обґрунтовують її. Залишається слідкувати за логічністю самостійного виконання завдання учнями, допомагати їм.

 

2. З досвіду створення проблемних ситуацій  на уроках географії

Шкільний курс географії має великі можливості для реалізації в навчанні проблемного підходу. їх надає, по-перше, підручник, в якому багато творчих завдань та запитань, по-друге, сучасна програма і, по-третє, побудова курсів географії в 6-10 класах. Із усіх курсів географії, на мою думку, найбільші можливості у використанні проблемного підходу у навчанні надає курс "Географія материків і океанів" в 7 класі. Розглянемо його застосування на прикладі вивчення теми "Ріки та озера Євразії". Урок розпочинаю із вступної бесіди, під час якої ставлю перед учнями пізнавальне завдання: "Чим пояснити різноманітність і особливості рік материка Євразія? Як встановити ці особливості?". По картах учні встановлюють причини, які визначають особливості рік Євразії, і пояснюють, як вони це зробили. Розповідаючи про розміщення річок по території материка відмічаю, що окраїнні частини материка, особливо західні, східні і південно-східні, мають дуже густу річкову сітку, там протікають великі повноводні ріки. Задаю запитання: "Як пояснити цю особливість? Які карти атласу ви будете використовувати при відповіді на це запитання?".

       Після відповіді учнів продовжую своє пояснення, підкреслюючи, що друга особливість поширення річок по території материка полягає в тому, що внутрішні та південно-західні райони дуже бідні на поверхневі води і не мають стоку в океан. На території внутрішнього стоку припадає більше 30%   площі   Євразії.   Запитую:   «Які   карти   атласу   допоможуть   вам пояснити цю особливість?». Вислухавши відповіді учнів переходжу до характеристики рік кожного з басейнів. Розглянемо більш детально характеристику рік Тихого та Індійського океанів. їх характеристику розпочинаю із розповіді про особливості ріки Хуанхе. При характеристиці режиму ріки вводжу елементи проблемності в своє пояснення. На дошці вивішую таблиці 2.1., 2.2., 2.3. та діаграми, які не підписані, але пронумеровані, і на основі їх аналізу пропоную учням визначити режим ріки Хуанхе. Місяць    Січень    Лютий    Березень    Квітень    Травень    Червень    Липень    Серпень    Вересень    Жовтень    Листопад    Грудень t°C    0    0,5    4    9    14    18    22    24    20    15    9    3 Опади, мм    38    41    69    132    130    195    275    176    177    66    43    30 Таб.2.1. Місяць    Січень    Лютий    Березень    Квітень    Травень    Червень    Липень    Серпень    Вересень    Жовтень    Листопад    Грудень t°C    -8    -5    0    5    10    17    22    23    18    11    0    -4 Опади, мм    25    20    30    45    55    65    240    210    120    40    45    35 Таб.2.2. Місяць    Січень    Лютий    Березень    Квітень    Травень    Червень    Липень    Серпень    Вересень    Жовтень    Листопад    Грудень t°C    24    24    26    28    29    28    27    27    27    28    25    25 Опади, мм    3    2    1    2    18    478    638    366    287    66    14    2  

           Це для учнів новий тип завдання, так як вони раніше визначали за цифровими даними і діаграмами лише тип клімату. Так виникла проблемна ситуація, яка вимагає від семикласників виконання ще невідомого конкретного практичного завдання — визначення по таблицях   та   діаграмах   режиму   ріки.   Потрібно   відмітити,   що   для проблемної ситуації необхідні дві умови — це успішне засвоєння учнями вміння визначати по цифрових даних і кліматичній діаграмі і знання ними залежності режиму річок від особливостей клімату території. Розглянемо етапи визначення: 1.  Визначення по цифрових даних типу клімату: (1 – субтропічний пояс, мусонний тип клімату, 2 – помірний пояс, мусонний тип клімату,                            3 – субекваторіальний пояс.)

2.   Перевірка отриманих результатів по кліматичних діаграмах.

3.   Встановлення кліматичного поясу та типу клімату району, у якому протікає ріка.

4.  Виявлення рис, які характерні для мусонного типу клімату: вологе літо, суха зима.

5.   Встановлення   залежності   режиму   рік   від   особливостей кліматичного поясу і типу клімату. На основі встановлених закономірностей учні роблять висновок про особливості режиму р.Хуанхе: різке збільшення рівня води в річці під час літніх мусонних дощів і зменшення його в зимовий період.

Даний висновок підтверджує виконання такого завдання:

•    Покажіть як буде коливатись рівень води по порах року. (при відповіді на це запитання учні працюють з плакатом №4. "Крива ходу опадів", заздалегідь побудована і вивішена на дошці).

•    Чи існує залежність в ході цих двох графіків? Як це можна пояснити?" На завершення учні роблять висновок: в режимі річки Хуанхе відображенні типові риси мусонного клімату.

             Далі приступаю до характеристики другої річки басейну Тихого океану - Янцзи. Це наймогутніша ріка Євразії та одна з наймогутніших рік світу. Пропоную учням порівняти діаграму «Зміна рівня води в річці Янцзи»  і графік рівня води в річці Хуанхе, які вивішені дошці. Запитую: «Які висновки про особливості режиму р.Янцзи можна зробити на основі аналізу діаграми і порівняння її з графіком р.Хуанхе?». Учні відзначають, що р.Янцзи багатоводна протягом року, ці коливання менш значно менші, ніж у р. Хуанхе. Узагальнюю відповіді учнів і відмічаю, що на режим р.Янцзи впливають не тільки мусонні дощі, але й інші фактори. Пропоную учням встановити їх на основі мого пояснення і записати у зошит. "Янцзи бере початок у центральній частині Тибетського нагір'я, від злиття багато численних струмків, які починаються із льодовиків. Після виходу на велику Китайську Рівнину Янцзи розпадається на багато численні рукави, які подекуди утворюють озеро видні розширення. Вони з'єднуються з головним руслом, протоками та каналами. Янцзи широко використовується для судноплавства та зрошення. В нижній течії вона доступна, навіть, для морських суден, так як морські припливи піднімаються вверх по ріці на багато кілометрів." Учні відповідають, що на режим р.Янцзи поряд з мусонними дощами впливають: а)танення снігів і льоду біля витоків, б)наявність багаточисленних озер, що регулюють рівень води у ріці, в)припливна хвиля. Це розглянутий невеликий фрагмент пояснення зі створенням проблемної ситуації, але використання творчих методів не виключає застосування традиційних, наприклад, пояснювального і репродуктивного методів.

         На цьому ж уроці запропонувала учням таке завдання у варіантах: -  Описати по плану ріки Ганг та Інд. Роботу виконати в письмовій формі заповнивши таблицю, де необхідно вказати карти атласу, які будуть використанні." Завдання, яке вимагає пояснити особливості режиму рік, провести при цьому порівняння, зробити висновки, більш складніше, ніж опис ріки по плану. І його, як правило, утримують найсильніші учні. При перевірці знань задаю запитання, поділяючи їх по рівнях складності. Мета — не тільки перевірити знання любого конкретного географічного матеріалу, але і виявити ступінь сформованості таких прийомів навчальної діяльності, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, рівень вміння читати карти, схеми, працювати з різними наглядними посібниками. Тільки так можна визначити глибину знань і ступінь сформованості вмінь кожного учня. Наведу приклади питань і завдань різного рівня складності: I рівень: а) показати на фізичній карті межі басейну північно-Льодовитого океану; б)назвати найбільші ріки, що відносяться до цього басейну; в)показати   на   фізичній   карті   межі   басейну   Атлантичного океану; г)назвати найбільші ріки, що відносяться до цього басейну; II рівень: а) користуючись планами і картами, скласти характеристику ріки Дунаю; б)користуючись  планами  і планами  скласти  характеристику ріки Єнісей; III рівень: а)велика частина рік, що стікають із Скандинавських гір і впадають в океан, багатоводні протягом цілого року і несуть в океан таку ж кількість води, що ріки Індостану або Індокитаю. Як ви можете пояснити той факт?; б)згрупуйте ріки, які належать до басейну Атлантичного океану, в підгрупи, беручи до уваги режим цих річок. Які карти атласу допоможуть вам виконати це завдання? Плануючи запитання по рівнях складності можна контролювати і впливати на розвиток пізнавальної діяльності учнів. Так, в процесі рішення запитань І рівня учні встановлюють і усвідомлюють просторові зв'язки; II рівня — виокремлюють суттєві ознаки і узагальнюють їх, тобто усвідомлюють різні географічні зв'язки; III рівня— формуються прийоми розумової діяльності, тобто вміння вирішувати пізнавальні завдання.

          Використання елементів проблемного навчання веде до засвоєння знань на третьому рівні, оволодінню порівняльними, картографічними, статистичними методами пізнання. В процесі вирішення пізнавальних завдань знання учнів стають більш глибокими, усвідомленими, міцними[5,18]. 3. Варіанти завдань для створення проблемних ситуацій в курсі   «Географія материків і океанів»

Тема: Основні географічні закономірності.

1.   Природа нашої планети надзвичайно різноманітна. У чому причина такої різноманітності? Наявних знань учнів не достатньо, щоб відповісти на дане запитання. Виникає проблемна ситуація. Частково учні знаходять шляхи її вирішення, але повне вирішення можна здійснити при вивченні всієї теми. Створення такого типу проблемних ситуацій підсилює інтерес до вивчення теми.

2.  Чому рельєф і клімат земної кулі розглядаються перед вивченням материків? Щоб підвести учнів до розуміння ролі провідних компонентів природи, можна запропонувати учням серію таких завдань: чому поблизу полюсів лежать арктичні (антарктичні) пустелі? Чому біля екватора ростуть вологі вічнозелені ліси? Чому недалеко від екватора трапляються території вкриті снігами і льодовиками? Ці запитання підводять учнів до висновку, що визначальними компонентами природи є клімат і рельєф Землі.

3. Чому рельєф Землі такий різноманітний? З шостого класу діти знають, що таке рельєф, основні форми рельєфу, типи земної кори. Але, щоб відповісти на це питання необхідно детальніше познайомитись з картою "Будова земної кори" вивчити поняття стійкі і рухомі ділянки земної кори. Чому на багатьох океанічних островах і на узбережжі океанів опадів   дуже   мало,   наприклад   у   Сахари  в   Центральній   і  Західній Австралії, тоді як в інших частинах земної кулі їх кількість перевищує 1000-2000 мм. Наявні в учнів знання про залежність кількості опадів від близькості або віддаленості океану не дають змоги семикласникам пояснити зазначенні факти. Щоб відповісти на поставленні запитання, треба знати, як розподіляється атмосферний тиск на земній кулі.

4. На екваторі і в помірних широтах знаходяться пояси низького атмосферного тиску. Відповідно, там буде випадати багато опадів. Але чому на екваторі випадає за рік 2000-3000 мм, а в помірних широтах - тільки 600-800 мм? Учні розглядають уважно кліматичну карту і приходять до висновку, що причина у середньорічній температурі.

 

Тема: Африка

1.  Чому розгляд материка слід починати з визначення положення його на поверхні Землі? Географічне положення - це "адреса" території, за якою можна знайти її на Землі і від якого залежать головні особливості природи.

2.  Чому в Африці переважають рівнини і мало складчастих гір? При зіставленні фізичної карти і карти    "Будова земної кори" учні встановлюють, що в основі материка лежить платформа, а рухомі ділянки земної кори займають невелику площу.

3. Чому в одних місцях материка магматичні породи залягають глибоко, а в інших близько до поверхні Землі? Учні знаходять на фізичній карті Африки нагір'я Ахаггар і Тібесті і визначають, як ці території позначенні на карті "Будова земної кори".

4. Чому Африку називають «коморою» корисних копалин? По тектонічній карті учні визначають, що поширенні корисні копалини і магматичного, і осадового походження. Причина: двохярусна будова платформи.

5.Чому   басейн   Індійського   океану   займає   значно   меншу площу, ніж басейн Атлантичного океану? Чому ріки Африки порожисті? Чому басейн внутрішнього стоку в північній частині займає значно більшу площу, ніж в південній? Відповіді на ці запитання учні знайдуть при зіставленні схеми «Басейни океанів і внутрішнього стоку» з картами атласу.

6.   Чому р. Ніл, яка протікає найбільшою пустелею світу, найбільш повноводна влітку, коли в Сахарі наступає найбільша жара? Цю загадку довго не могли розгадати жителі Північної Африки і європейці, пояснювали це втручанням надприродної сили й обожнювали річку. Це явище діти зможуть пояснити, коли розглянуть джерела живлення річки Ніл.

7.  Чому більшість озер Африки розташована на сході материка? Про це свідчить їх вузька та видовжена форма? Співставляючи карти атласу учні приходять до висновку, що такі озера як Ньяса, Танганьїка, Тана утворилися в межах Великих Східно-Африканських розломів, вони тектонічного походження.

Тема: Австралія

1.Чому материк був відкритий найпізніше від усіх заселених материків? Учні звертають увагу на значну віддаленість від інших материків.

2.Чому Австралию називають материком, де все «навпаки»: у липні тут зима, а у січні — літо? Материк повністю розташований у південній півкулі.

3.Чому материк Австралія с найсухішим на Землі? По середині Австралію перетинає південний тропік і більша частина ії розташована у поясі високого атмосферного тиску.

4.Оскільки в Австралії такі самі природні зони, як і в Південній Африці (переважають савани і пустелі — це учні встановили по карті), які ж мають бути там тварини і рослини? На основі наявного життєвого досвіду (читання літератури, перегляду телевізійних передач) учні встановлюють, що тварини і рослини Австралії та Африки дуже відрізняються. Основна причина відмінності в тому, що материк і прилеглі острови давно відокремилися від інших материків і органічний світ їх тривалий час розвивався ізольовано.

5.Відомо, що сильні вітри в Австралії зносять родючий шар ґрунту. Які заходи охорони ви зможете запропонувати? Необхідно розумно проводити обробіток ґрунту під посіви, стежити за помірним випасанням худоби на пасовищах, висаджувати захисні лісні смуги і т.д.

Тема: Південна Америка

1.Чому на заході Південної Америки велика густота населення, адже в горах, як правило, населення не численне? На плоскогір'ях Анд живуть індіанці - нащадки інків та метиси — населення, що виникло від змішаних шлюбів індіанців і європейців. Ці території освоєні і заселені у глибоку давнину.

2. Через Амазонію прокладене трансконтинентальне шосе. Як позначилося його будівництво на природному комплексі і господарській діяльності населення цієї області? Змінились рельєф, ґрунти, рослинність, тваринний світ і діяльність населення. (Учні пояснюють як саме).

Тема: Євразія

1. Природа Євразії, на відміну від інших материків, особливо різноманітна. Спробуйте пояснити цей факт. Материк найбільший за площею, дуже витягнутий у меридіональному та широтному напрямах, розташований у всіх кліматичних поясах, має різноманітний рельєф у зв'язку з тривалою і складною історією розвитку.

                                                     ____________________